звинувачувати


звинувачувати
= звинуватити
(кого в чому — уважати кого-н. винним у чомусь), винити (кого за що, у чому); винуватити (перев. без додатка), інкримінувати (кому що); приписувати, приписати, пришивати, пришити (перев. безпідставно)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • звинувачувати — ую, уєш, недок., звинува/тити, а/чу, а/тиш, док., перех. 1) Вважати кого небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось правил і т. ін. 2) Вказувати на щось як на ваду, дорікати за що небудь …   Український тлумачний словник

  • звинувачувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • інферувати — звинувачувати, стверджувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • винити — ню/, ни/ш, недок., перех. Звинувачувати кого небудь, приписувати якусь вину …   Український тлумачний словник

  • винувати — ну/ю, ну/єш, док., перех., діал. Звинувачувати …   Український тлумачний словник

  • денунціювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Кляузничати. 2) Звинувачувати …   Український тлумачний словник

  • докоряти — я/ю, я/єш, недок., докори/ти, рю/, ри/ш, док., кому, чому, розм. кого, що і без додатка. Виражати своє незадоволення з приводу чого небудь, звинувачувати когось у чому небудь; дорікати …   Український тлумачний словник

  • дорікати — а/ю, а/єш, недок., доректи/, ечу/, ече/ш; мин. ч. дорі/к, дорекла/, дорекло/; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка. 1) Виражати своє невдоволення з приводу чого небудь, звинувачувати когось у чому небудь. 2) чим. Ставити що… …   Український тлумачний словник

  • звинуватити — див. звинувачувати …   Український тлумачний словник

  • звинувачуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до звинувачувати …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.